Артроз – це група різних за етіологією незапальних дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів. Інші назви артрозу – остеоартроз, деформуючий артроз або деформуючий остеоартроз (ДОА). При артрозі відбувається зміна хрящової тканини суглобів з подальшим залученням до патологічного процесу всіх частин суглоба, у тому числі зв'язок, суглобової капсули, субхондральної кістки та синовіальної оболонки. У важких випадках відзначається ураження періартікулярного м'яза. Найчастіше уражається колінний суглоб (гонартроз) та кульшовий суглоб (коксартроз). Головним проявом ДОА є больовий синдром та деформація суглоба, що призводить до порушення його функції.
Загальні принципи лікування артрозу
До головних завдань прилікуванні артрозувідноситься: зняття больового синдрому, відновлення функцій і тканин ушкодженого суглоба, поліпшення кровообігу та трофіки тканин суглоба, зміцнення прилеглих м'язів та, по можливості, зниження патогенних факторів, що сприяють розвитку дегенеративно-дистрофічних процесів. Кращого терапевтичного ефекту можна досягти лише при комплексному підході, що включає медикаментозне лікування, лікувальну фізкультуру, фізіотерапевтичні процедури, дієтологію та дотримання здорового способу життя.
Загалом лікування артрозу – це тривалий процес, що вимагає безпосередньої участі пацієнта та дотримання всіх рекомендацій фахівця. Залежно від фази захворювання (гострої чи ремісії) змінюються цілі та методи терапії.
Традиційне лікування артрозу у гострій стадії
У гострій фазі артрозу основною метою лікування є усунення болю та зняття запалення в ділянці ураженого суглоба. Для зниження запалення та больового синдрому рекомендують фізичний спокій. Призначаються, залежно від загального стану та віку хворого, наявності у нього супутніх захворювань та інших факторів, різні лікарські препарати та засоби місцевого застосування.
Залежно від інтенсивності болю та інших проявів прилікуванні артрозуможуть бути призначені такі препарати:
- Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ)застосовуються у гострій фазі артрозу з метою знеболювання та зняття вторинного запалення.
- Зовнішні НПЗЗ (мазі, гелі).Оскільки нестероїдні протизапальні засоби місцевого застосування (мазі та гелі) малоефективні, у гострій стадії їх призначають рідко і лише як додаткове лікування.
- Глюкокортикостероїдні гормонивикористовуються тільки в гострій фазі захворювання, коротким курсом та під строгим контролем лікаря. Справа в тому, що дані гормони з одного боку ефективно зменшують запалення та усувають біль, але з іншого – руйнують хрящову тканину. Як правило, кортикостероїди використовуються як ін'єкції в уражений суглоб.
- Хондропротектори– це основні препарати для лікування артрозу. Якщо вищезазначені ліки надають лише симптоматичну допомогу (хоч і є важливим елементом лікування артрозу), то хондропротектори покращують циркуляцію крові, стимулюють обмінні процеси та утворення нових клітин хрящової тканини. Все це сприяє відновленню ураженого хряща. Препарати цієї групи призначають тривалими курсами, починаючи з гострої фази захворювання, тому що всі вони мають пролонговану дію (ефект від лікування настає приблизно через 2 тижні – 2 місяці).
При необхідності можуть застосовуватися блокади з анестетиком, що дозволяють швидко зняти больовий синдром. Також іноді призначаються засоби, що містять гіалуронову кислоту, що входить до складу сполучної тканини, що утворює хрящову оболонку суглоба.
Нові технології в лікуванні гострого артрозу
Ризик виникнення побічних ефектів часто обмежує можливості лікування гострого артрозу, не дозволяючи підвищувати дозу ліків, приймати його протягом тривалого часу. Як відомо, анальгетики та НПЗЗ пригнічують функцію кісткового мозку, знижують згортання крові, провокують виникнення дефектів слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, загострюють захворювання ШКТ, а при тривалому застосуванні викликають серйозні ускладнення аж до перфорації та кровотечі. Можливі також ускладнення з боку нирок, печінки та серцево-судинної системи у пацієнтів групи ризику.
Особливу складність представляє підбір схеми лікування для мам, що годують. Наскільки тривале застосування поширених протизапальних препаратів у період лактації неможливе, у той час як потреба в них, якщо жінка страждає на захворювання опорно-рухового апарату, зрозуміло, зберігається.
Також серйозною проблемою є вибір лікарської терапії для пацієнтів похилого віку. При виборі препарату в цьому випадку особливо важливо враховувати його безпеку, вплив на серцево-судинну систему, ШКТ, наявність супутніх патологій, поєднання препаратів з іншими застосовуваними пацієнтом засобами.
Як показали клінічні дослідження, вирішення цих проблем стає можливим завдяки застосуванню в комплексномулікування остеоартрозів протизапального лікувального пластиру
Засіб застосовується у гострій стадії захворювання з метою зняття больового синдрому та запального процесу. Пластир забезпечує глибоке прогрівання ураженої області, що доповнюється магнітотерапевтичною дією постійного магнітного поля. Це створює тривалий місцевий фізіотерапевтичний ефект, що сприяє покращенню циркуляції лімфи та крові, що призводить до посилення впливу прийнятих лікарських препаратів та можливості зниження дози та курсу використання НПЗП та зменшення або повної відмови від призначення кортикостероїдів. Оскільки звичайні фізіопроцедури, що прогрівають, протипоказані при гострому остеоартрозі, пластир залишається єдиним допустимим засобом.
Лікування артрозу у стадії ремісії
У період ремісії терапія артрозу спрямована на профілактику загострення та відновлення рухової здатності суглоба. Медикаментозне лікування на цій стадії зводиться до мінімуму. Як правило, пацієнт продовжує курс хондропротекторів та, за необхідності, приймає нестероїдні протизапальні препарати. Для кращої трофіки тканин можуть бути призначені вітаміни, особливо В12 та D.
Лікувальний пластир у стадії ремісії використовується з метою зниження болю та запобігання розвитку запалення. Оскільки сам по собі пластир покращує місцевий лімфо- та кровообіг, покращує венозний відтік та трофіку тканин, знижує набряк та розслаблює м'язи, його використання допомагає знизити застосування знеболювальних препаратів, а іноді й повністю від них відмовитися. Крім того, пластир є чудовим профілактичним засобом, оскільки сприяє посиленню природних відновлювальних процесів у суглобових тканинах, знижує ризик розвитку запального процесу.
Додаткові методи лікування артрозу
До додаткових методівлікування артрозуможна віднести бальнеологію, фізіотерапію, всі види мануальної терапії та ЛФК. Більшість додаткових методів лікування застосовується виключно на стадії ремісії, коли гострі прояви артрозу вже знято, і лікування спрямоване вже на запобігання повторному загостренню процесу, покращення регенерації тканин суглоба, відновлення його функцій.
Фізіотерапевтичні та бальнеологічні процедури в лікуванні артрозу
Фізіотерапія є важливим компонентом у лікуванні артрозу. Найбільш ефективні фізіопроцедури, які покращують трофіку тканин та сприяють відновленню пошкодженого суглоба, а також ті, що знижують біль та зменшують запалення. Це такі процедури, як:
- Кріотерапія(Вплив холодом) – застосовується у фазі загострення, коли теплові та багато інших методів фізіотерапії протипоказані;
- Лікування лазером– один із найпопулярніших методів лікування артрозу, особливо суглобів хребта;
- Ультразвукова терапія– найчастіше застосовується у поєднанні із зовнішніми лікарськими препаратами (анальгетики, кортикостероїди, НПЗП та інші), підвищує їх ефективність;
- Електрофорез- ще один метод більш глибокого введення в м'які тканини медикаментозних препаратів, застосовується при виражених болях, дія також посилюється впливом електричного струму;
- Високоінтенсивна високочастотна магнітотерапія– процедура, що відноситься до прогрівальних методів впливу, допомагає зняти запальний процес та біль;
- УВЧ-терапія- Вплив на патологічне вогнище електричного струму ультрависокої частоти, що також забезпечує прогрів тканин і відповідно: поліпшення кровотоку та лімфотоку, стимуляцію клітинного метаболізму, зниження набряклості та запалення, зменшення больового синдрому.
Також прилікуванні артрозуу стадії ремісії хороші результати даєбальнеотерапія– це метод лікування за допомогою теплових ванн із використанням мінеральних та інших лікувальних вод. Найчастіше при артрозі застосовують радонові та сірководневі ванни. Радіоактивні води (радонові ванни, збагачені радоном 222) надають загальний вплив на організм: зміцнюють гладку мускулатуру, у тому числі серце, посилюють кісткову тканину, покращують кровообіг і стимулюють імунну систему. Сірководневі мінеральні води мають позитивний ефект безпосередньо на суглоби: покращують кровообіг і трофіку тканин, стимулюють секрецію синовіальної рідини.
Треба сказати, що традиційна фізіотерапія, і бальнеотерапія дають найкращий ефект при курсовому лікуванні в санаторних умовах. Окремі нерегулярні процедури лікувального ефекту мало мають.
Методи мануальної терапії у лікуванні артрозу
Методи мануальної терапії – це різні способи впливу руками лікаря на тіло пацієнта, зокрема лікувальний масаж, акупунктура та акупресура. Всі ці методи є досить ефективними при лікуванні артрозу. Залежно від стадії захворювання і цілей, що переслідуються, можуть застосовуватися різні техніки масажу, наприклад погладжують, розтирають, розминають або б'ють руху. Масаж хороший тим, що дозволяє вибірково розслабити одну і посилити іншу групу м'язів, що призводить до зниження больового ефекту, підвищення амплітуди руху суглоба, поліпшення трофіки тканин.
У мануальній терапії артроз може використовуватися метод стимуляції біологічно активних точок. До найпоширеніших методів акупунктури належать голкорефлексотерапія та моксотерапія (вплив на точки теплому).
Лікувальний пластир добре поєднується з усіма видами мануальної терапії та дозволяє досягти в комплексі значного лікувального ефекту, помітно покращуючи стан пацієнта.
ЛФК при артрозі – необхідний компонент лікування
Рух суглоба необхідний стимуляції обмінних речовин у ньому самому. Але за наявності артрозу надмірні навантаження на суглоб провокують розвиток запалення та призводять до посилення захворювання. Саме тому при деформуючому артрозі дуже важливим є грамотний розподіл навантажень на суглоб з повноцінним розвантажувальним періодом. Це завдання виконує лікувальна фізкультура (ЛФК).
Крім поліпшення живлення тканин суглоба, завдання ЛФК також входить відновлення рухливості суглоба, збільшення амплітуди руху, зміцнення сили і витривалості поруч розташованих м'язів. Конкретний режим фізичних навантажень, методики лікувальної фізкультури під час лікування артрозу підбираються фахівцем індивідуально кожного пацієнта залежно від стадії захворювання, локалізації патологічного процесу, кількості уражених суглобів, комплекції та інших індивідуальних особливостей пацієнта.
Застосування лікувального пластиру сумісне із заняттями лікувальною фізкультурою дозволяє посилити її ефективність. Пластир допоможе зняти м'язові спазми, покращить кровообіг у ураженій ділянці, активізує відновлювальні процеси в суглобі та дозволить досягти більш стійкої ремісії.